1. Українська літературна мова на Буковині

заслуженина

Заслужени́на. Плата, належна за виконання обов’язків слуги. Господарі не повинні завдавати слугам більшу роботу, як вони на себе приняли; вони повинні обходити ся зі слугами лагідно і людяно і виплачувати їм докладно їх заслуженину (См.-Стоцький, Громада, 15).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заслуженина — -и, ж., діал. Заробіток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заслуженина — ЗАСЛУЖЕНИ́НА, и, ж.. діал. Заробіток. [Герміона:] Даремне ти, Антею, не взяв від нього грошей.. Сяк чи так, а се ж твоя заслуженина (Л. Укр., НІ, 1952, 419). Словник української мови в 11 томах
  3. заслуженина — Заслужени́на, -ни ж. = заслуга 2. Желех. Словник української мови Грінченка