1. Словник української мови в 11 томах

заслуженина

ЗАСЛУЖЕНИ́НА, и, ж.. діал. Заробіток.

[Герміона:] Даремне ти, Антею, не взяв від нього грошей.. Сяк чи так, а се ж твоя заслуженина (Л. Укр., НІ, 1952, 419).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заслуженина — Заслужени́на. Плата, належна за виконання обов’язків слуги. Господарі не повинні завдавати слугам більшу роботу, як вони на себе приняли; вони повинні обходити ся зі слугами лагідно і людяно і виплачувати їм докладно їх заслуженину (См.-Стоцький, Громада, 15). Українська літературна мова на Буковині
  2. заслуженина — -и, ж., діал. Заробіток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заслуженина — Заслужени́на, -ни ж. = заслуга 2. Желех. Словник української мови Грінченка