заслужено

ЗАСЛУ́ЖЕНО. Присл. до заслу́жений 3, 5.

Заслужено линула по околишніх країнах слава про хоробрих русичів (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 367);

Втіхою було хіба те, що, хоч змовники вживають різних хитрощів, їх завжди викривають і заслужено карають (Вільде, Сестри.., 1958, 13)