звернути
Зверну́ти, зверта́ти. Віддати, повернути (що- небудь). Хто не хоче нашої ґазети, най буде ласкав се число нам звернути (Б., 1895, 1, 4); А якби двірник не хотів добровільно звернути тих гроший, тоді най Рада громадска заскаржить двірника до суду, а від Староства зажадає, аби такого двірника скасувати (См.-Стоцький, Громада, 11); Коли довжник сплатить весь довг, то треба звернути єму запис довжний (См.-Стоцький, Порадник, 43)
// пол. zwrócić, zwracać -віддати, повернути (що-небудь).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.