зразитися
Зрази́тися, зража́тися (зра́жуватися). Дати відштовхнути себе, зневіритися, розчаруватися. Не зражайтеся, дорогі панове, тими коршемними лайками, що списані в “Православной Бук[овине]“ (Б., 1895, 10, 3); В теперішній хвилі не вільно нам зражуватись ніякою дрібницею, не вільно входити в ніякі дрібонькі згляди, а всім треба однодушно і з запалом взятись до роботи, щоб виборче діло довести до гарного кінця! (Б., 1907, 44, 1); Ще ліпша і певнійша дорога до розведеня уліпшеного ґатунку збіжа є розмножуване з одного колоска. Тут залежить успіх від доброго вибору і якби раз не удало ся, то нема що зражувати ся, і пробувати далі (Товариш, 1908, 250); Я вислала короткі нариси до одного, новелку до другого — і оба [редактори] казали працювати у всяких обставинах, працювати дальше і ніким і нічим не зражуватися (Коб., Слова..., 303)
// пол. zrazić się — розчаруватися (в комусь, чомусь), втратити симпатію (до когось, до чогось), nie zrazić się — не злякатися (труднощів, обставин тощо).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.