Українська літературна мова на Буковині

зразити

Зрази́ти, перен. Відштовхнути від себе, налаштувати проти себе. Своїм поганим поступком зразили мене українці так, що не вступила би-м ніколи в тоте товариство, котре б вони заснували, лучче до жодного, як до такого, де сліпий фанатизм убиває всі шляхетніші почуття в людині (Коб., Листи, 12, 267)

// пол. zrazić — 1) відтовхнути, налаштувати проти себе, 2) відбити охоту, розчарувати, 3) заст. зразити, повалити.

Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.

Значення в інших словниках

  1. зразити — зрази́ти 1. налаштувати проти себе (ст): Був ще інструктором Прокіп Мостовий, який своїм поведенням дуже зразив собі хлопців, і по короткім часі Паньківський це завважив і усунув його (Шухевич) 2. розчарувати (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт