зрадити

Зра́дити, зра́джувати (зраджа́ти). Виявляти назовні. Лишень Мамайчук зраджував повну певність і все ще кланяв ся то туди, то сюди (Галіп, 68); В їдальні паньства Матушиньских панувала пізна пообідна тиша, лишень подеколи переривана невиразним шелестом, котрий зраджував присутність мовчки занятих людий (Галіп, 77)

// пол. zdradzić, zdradzać — 1) зрадити, 2) виказати, викрити, 3) виявити, показати назовні.

Значення в інших словниках

1. зрадити — зра́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зрадити — див. зраджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зрадити — ВИДАВА́ТИ (робити відомим що-небудь таємне, приховане; робити на когось донесення й т. ін.), ВИКА́ЗУВАТИ, ВИКРИВА́ТИ, РОЗКРИВА́ТИ, ЗРА́ДЖУВАТИ, ТОПИ́ТИ розм., РОЗГОЛО́ШУВАТИ (перев. про таємницю). — Док.  Словник синонімів української мови
4. зрадити — ЗРА́ДИТИ див. зра́джувати.  Словник української мови в 11 томах
5. зрадити — Зрадити см. зраджати.  Словник української мови Грінченка