зрадити
Зра́дити, зра́джувати (зраджа́ти). Виявляти назовні. Лишень Мамайчук зраджував повну певність і все ще кланяв ся то туди, то сюди (Галіп, 68); В їдальні паньства Матушиньских панувала пізна пообідна тиша, лишень подеколи переривана невиразним шелестом, котрий зраджував присутність мовчки занятих людий (Галіп, 77)
// пол. zdradzić, zdradzać — 1) зрадити, 2) виказати, викрити, 3) виявити, показати назовні.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зрадити — зра́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зрадити — див. зраджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зрадити — ВИДАВА́ТИ (робити відомим що-небудь таємне, приховане; робити на когось донесення й т. ін.), ВИКА́ЗУВАТИ, ВИКРИВА́ТИ, РОЗКРИВА́ТИ, ЗРА́ДЖУВАТИ, ТОПИ́ТИ розм., РОЗГОЛО́ШУВАТИ (перев. про таємницю). — Док. Словник синонімів української мови
- зрадити — ЗРА́ДИТИ див. зра́джувати. Словник української мови в 11 томах
- зрадити — Зрадити см. зраджати. Словник української мови Грінченка