зрадити
Зрадити
см. зраджати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зрадити — зра́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зрадити — Зра́дити, зра́джувати (зраджа́ти). Виявляти назовні. Лишень Мамайчук зраджував повну певність і все ще кланяв ся то туди, то сюди (Галіп, 68); В їдальні паньства Матушиньских панувала пізна пообідна тиша, лишень подеколи переривана невиразним шелестом... Українська літературна мова на Буковині
- зрадити — див. зраджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зрадити — ВИДАВА́ТИ (робити відомим що-небудь таємне, приховане; робити на когось донесення й т. ін.), ВИКА́ЗУВАТИ, ВИКРИВА́ТИ, РОЗКРИВА́ТИ, ЗРА́ДЖУВАТИ, ТОПИ́ТИ розм., РОЗГОЛО́ШУВАТИ (перев. про таємницю). — Док. Словник синонімів української мови
- зрадити — ЗРА́ДИТИ див. зра́джувати. Словник української мови в 11 томах