коронковий

Коронко́вий. Мережаний, із зубчастим краєм Вахлярі коронкові і з правдивих струсьових пер, ручки перлові і з черепахи (Б., 1902, рекл.); Її гарні, бліді, перснями прикрашені руки лежали обімлілі на лоні і знімалися важко й нерухомо від чорної сукні коронкової (Коб., Природа, 9)

// пол. koronka — мереживо, koronkowy — мережаний, мереживний.

Значення в інших словниках

1. коронковий — Коронко́вий: Коро́нковий: — (стрій) — мере́жаний одяг [25] — мереживний [51]  Словник з творів Івана Франка
2. коронковий — коро́нковий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. коронковий — -а, -е, тех. Який має коронку (у 4 знач.). Коронковий бур.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. коронковий — КОРО́НКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до коро́нка 2, 3. Протези виготовлені з використанням коронкових частин видалених природних зубів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. коронковий — коронковий мереживний, із коронкою (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. коронковий — КОРО́НКОВИЙ, а, е, техн. Який має коронку (у 4 знач.). Коронковий бур.  Словник української мови в 11 томах