коронковий —
Коронко́вий: Коро́нковий: — (стрій) — мере́жаний одяг [25] — мереживний [51]
Словник з творів Івана Франка
коронковий —
коро́нковий прикметник
Орфографічний словник української мови
коронковий —
Коронко́вий. Мережаний, із зубчастим краєм Вахлярі коронкові і з правдивих струсьових пер, ручки перлові і з черепахи (Б., 1902, рекл.
Українська літературна мова на Буковині
коронковий —
-а, -е, тех. Який має коронку (у 4 знач.). Коронковий бур.
Великий тлумачний словник сучасної мови
коронковий —
КОРО́НКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до коро́нка 2, 3. Протези виготовлені з використанням коронкових частин видалених природних зубів (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
коронковий —
КОРО́НКОВИЙ, а, е, техн. Який має коронку (у 4 знач.). Коронковий бур.
Словник української мови в 11 томах