куферок
Куфе́рок. Зменш. до куфер. Ми говорили по- українськи, і це звернуло увагу аґента, котрий закликав залізничну варту, яка, незважаючи на мої протести, силоміць отворила наші куферки (Галіп, Спомини, ч. 3-4, 83).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.