кір
Кір. Чорне сукно (на знак жалоби). Всередині костела оо. Капуцинів, оббитого зовсім кіром, ждали на обряд похоронний Женщини Найв[ищого] Дому цісарского, спеціяльні посли, тайні радники, міністри (Б., 1895, 7, 2)
// пол. kir — 1) чорне сукно (на знак жалоби); 2) жалоба.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.