кір
КІР¹, ко́ру, ч., мед.
Інфекційна вірусна хвороба, з характерно вираженою інтоксикацією, катаральними явищами з боку дихальних шляхів, кон'юнктивітом, появою своєрідних плям на слизовій оболонці щік і папульозно-плямистим висипом на шкірі.
Не заносячи цього листа додому, спаліть його, щоб бува кір не передався і до Вашої дітвори (Панас Мирний);
Кір – одне з найбільш поширених дитячих захворювань, яке майже кожна людина переносить у ранньому дитячому віці (з наук. літ.);
Повідомлення про хвороби, що нагадують кір, зустрічаються з VI ст. до н. е. (з наук.-попул. літ.).
КІР², ко́ру, ч., геол.
Гірська порода – природна суміш загуслої нафти або асфальту з піщаними або глинистими породами.
Залежно від складу й глибини вивітрювання нафти колір кору змінюється від темно-коричневого до чорного (з наук. літ.);
Кір просочує проникні пласти, утворює покривала біля нафтових виходів і “капелюхи”, пов'язані з грязьовими сальзами й грязьовими вулканами (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)