лагодити
Ла́годити.
1. Готувати. [Параска] порала ся вже в новій кухні і лагодила до обіду (Галіп, 2);
● Лагодити (до друку) - готувати до друку. Воно потягнеться, може, ще якийсь час, бо я лагоджу тепер збірник малоруських новел в німецькій мові для одного накладця в Дрездені, але як упораюсь з тою працею — візьмуся знов до повісті (Коб., Листи, 81, 428).
2. Тамувати, заспокоювати (біль, спрагу). Той душевний спокій лагодить всякі людскі болі та терпіня, кріпить нас в недолі, додає нової сили на тяжкій дорозі житя (Кміц., 1908, 64); Вапнисто-желізний сируп. Від 39 літ лікарями випробований і поручуваний яко грудний сируп. Усуває флєгму, лагодить кашель, побуджує апетит. Приспорює травлінє і ділає відживляючо на кров і розвій костий (Б., 1909, рекл)
// пол. łagodzić — 1) пом’якшувати, заспокоювати, тамувати, гамувати (біль, спрагу).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.