лагодити
ЛА́ГОДИТИ, джу, диш, недок., що.
1. Усуваючи пошкодження, робити придатним для користування.
В Яру колись гайдамаки Табором стояли, Лагодили самопали, Ратища стругали (Т. Шевченко);
Коло столу сидів Улас і лагодив старого синього жупана (І. Нечуй-Левицький);
Скрізь робили на вулицях ремонт: чистили каналізаційні труби, лагодили трамвайні лінії, штукатурили й фарбували будинки (С. Васильченко);
Полагодити місточок, звісно, можна, так невідомо, кому його лагодити, бо він якраз на межі (Остап Вишня);
Це були майстри на всяку всячину – лагодили годинники, арифмометри, велосипеди й друкарські машинки (Б. Антоненко-Давидович);
То водогiн монтував, а тепер дрiбноту рiзну лагоджу (Р. Андріяшик).
2. перен. Усувати, ліквідувати непорозуміння, припиняти сварки тощо.
Він завжди лагодив їм всі формальності в таких делікатних справах, як дозволи на пантовку, на ловлю єнотів, на різну зброю тощо (І. Багряний);
Це був його улюблений дотеп, яким він звичайно лагодив більш серйозні балачки між нами (Ірина Вільде);
// Уладнувати, виправляти (у 2 знач.).
Негарно Мирону стало, що його зять такий: закручувати чужі гроші вмів, а віддавати не вміє .. Він почав лагодити діло (Грицько Григоренко);
// Робити менш відчутним; угамовувати.
Сльози лагодили її жаль, розливали всякі думки (І. Франко);
Суворість тіней лагодили пестрі блиски, які проміж пні свіч злітали з горішних шиб на царські ворота і квітчасте застілля аналоя (К. Гриневичева);
Слова учителя лагодили біль його душі (А. Крушельницький).
3. Робити щось готовим, придатним для вжитку, користування.
– Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський);
Василина подала йому вечерю та й пішла лагодити постіль (Л. Мартович);
Він, до бою лагодячи гармату, .. пестив рукою її мідне жерло (О. Ільченко);
// Заздалегідь робити все необхідне для здійснення, проведення чогось.
– Дружечки прийшли, нехай убирають до вінця нашу молоду, .. а я піду лагодити весілля! (Г. Квітка-Основ'яненко);
Я лагоджу дві книжки до друку (В. Стефаник);
// Збирати, лаштувати когось у дорогу.
Лагодила [мати] їх [синів] цілу ніч у дорогу (В. Стефаник);
// Готувати, приготовляти (їжу, напої).
Мати замовкла, стала лагодити обід для батька (С. Ковалів);
Він стояв також тут і лагодив сигарету для старенької дами (О. Кобилянська).
4. розм. Те саме, що роби́ти 2.
Лиш де-де в кошарах цюкали теслі, лагодячи нові цямрини для ям (І. Франко);
Лице в нього було поважне, скуплене, немов лагодив домовину (М. Коцюбинський);
Ми якраз з Сашком лагодили шпаківню в його дворі, коли побачили тачанку (М. Чабанівський);
В тій хитавиці добігаєш до діда Гордія, що лагодить саджалку на рибу (Є. Гуцало).
5. розм., рідко. Те саме, що устано́влювати.
Метушилася [господиня] поміж гостей, кожному намагалась щось сказати чи запитати, поспішала назустріч новим, лагодила на столі квіти (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)