лагодити

ЛА́ГОДИТИ, джу, диш, недок., що.

1. Усуваючи пошкодження, робити придатним для користування.

В Яру колись гайдамаки Табором стояли, Лагодили самопали, Ратища стругали (Т. Шевченко);

Коло столу сидів Улас і лагодив старого синього жупана (І. Нечуй-Левицький);

Скрізь робили на вулицях ремонт: чистили каналізаційні труби, лагодили трамвайні лінії, штукатурили й фарбували будинки (С. Васильченко);

Полагодити місточок, звісно, можна, так невідомо, кому його лагодити, бо він якраз на межі (Остап Вишня);

Це були майстри на всяку всячину – лагодили годинники, арифмометри, велосипеди й друкарські машинки (Б. Антоненко-Давидович);

То водогiн монтував, а тепер дрiбноту рiзну лагоджу (Р. Андріяшик).

2. перен. Усувати, ліквідувати непорозуміння, припиняти сварки тощо.

Він завжди лагодив їм всі формальності в таких делікатних справах, як дозволи на пантовку, на ловлю єнотів, на різну зброю тощо (І. Багряний);

Це був його улюблений дотеп, яким він звичайно лагодив більш серйозні балачки між нами (Ірина Вільде);

// Уладнувати, виправляти (у 2 знач.).

Негарно Мирону стало, що його зять такий: закручувати чужі гроші вмів, а віддавати не вміє .. Він почав лагодити діло (Грицько Григоренко);

// Робити менш відчутним; угамовувати.

Сльози лагодили її жаль, розливали всякі думки (І. Франко);

Суворість тіней лагодили пестрі блиски, які проміж пні свіч злітали з горішних шиб на царські ворота і квітчасте застілля аналоя (К. Гриневичева);

Слова учителя лагодили біль його душі (А. Крушельницький).

3. Робити щось готовим, придатним для вжитку, користування.

– Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський);

Василина подала йому вечерю та й пішла лагодити постіль (Л. Мартович);

Він, до бою лагодячи гармату, .. пестив рукою її мідне жерло (О. Ільченко);

// Заздалегідь робити все необхідне для здійснення, проведення чогось.

– Дружечки прийшли, нехай убирають до вінця нашу молоду, .. а я піду лагодити весілля! (Г. Квітка-Основ'яненко);

Я лагоджу дві книжки до друку (В. Стефаник);

// Збирати, лаштувати когось у дорогу.

Лагодила [мати] їх [синів] цілу ніч у дорогу (В. Стефаник);

// Готувати, приготовляти (їжу, напої).

Мати замовкла, стала лагодити обід для батька (С. Ковалів);

Він стояв також тут і лагодив сигарету для старенької дами (О. Кобилянська).

4. розм. Те саме, що роби́ти 2.

Лиш де-де в кошарах цюкали теслі, лагодячи нові цямрини для ям (І. Франко);

Лице в нього було поважне, скуплене, немов лагодив домовину (М. Коцюбинський);

Ми якраз з Сашком лагодили шпаківню в його дворі, коли побачили тачанку (М. Чабанівський);

В тій хитавиці добігаєш до діда Гордія, що лагодить саджалку на рибу (Є. Гуцало).

5. розм., рідко. Те саме, що устано́влювати.

Метушилася [господиня] поміж гостей, кожному намагалась щось сказати чи запитати, поспішала назустріч новим, лагодила на столі квіти (Олесь Досвітній).