лагодити

ЛА́ГОДИТИ, джу, диш, недок., що.

1. Усуваючи пошкодження, робити придатним для користування.

В Яру колись гайдамаки Табором стояли, Лагодили самопали, Ратища стругали (Т. Шевченко);

Коло столу сидів Улас і лагодив старого синього жупана (І. Нечуй-Левицький);

Скрізь робили на вулицях ремонт: чистили каналізаційні труби, лагодили трамвайні лінії, штукатурили й фарбували будинки (С. Васильченко);

Полагодити місточок, звісно, можна, так невідомо, кому його лагодити, бо він якраз на межі (Остап Вишня);

Це були майстри на всяку всячину – лагодили годинники, арифмометри, велосипеди й друкарські машинки (Б. Антоненко-Давидович);

То водогiн монтував, а тепер дрiбноту рiзну лагоджу (Р. Андріяшик).

2. перен. Усувати, ліквідувати непорозуміння, припиняти сварки тощо.

Він завжди лагодив їм всі формальності в таких делікатних справах, як дозволи на пантовку, на ловлю єнотів, на різну зброю тощо (І. Багряний);

Це був його улюблений дотеп, яким він звичайно лагодив більш серйозні балачки між нами (Ірина Вільде);

// Уладнувати, виправляти (у 2 знач.).

Негарно Мирону стало, що його зять такий: закручувати чужі гроші вмів, а віддавати не вміє .. Він почав лагодити діло (Грицько Григоренко);

// Робити менш відчутним; угамовувати.

Сльози лагодили її жаль, розливали всякі думки (І. Франко);

Суворість тіней лагодили пестрі блиски, які проміж пні свіч злітали з горішних шиб на царські ворота і квітчасте застілля аналоя (К. Гриневичева);

Слова учителя лагодили біль його душі (А. Крушельницький).

3. Робити щось готовим, придатним для вжитку, користування.

– Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський);

Василина подала йому вечерю та й пішла лагодити постіль (Л. Мартович);

Він, до бою лагодячи гармату, .. пестив рукою її мідне жерло (О. Ільченко);

// Заздалегідь робити все необхідне для здійснення, проведення чогось.

– Дружечки прийшли, нехай убирають до вінця нашу молоду, .. а я піду лагодити весілля! (Г. Квітка-Основ'яненко);

Я лагоджу дві книжки до друку (В. Стефаник);

// Збирати, лаштувати когось у дорогу.

Лагодила [мати] їх [синів] цілу ніч у дорогу (В. Стефаник);

// Готувати, приготовляти (їжу, напої).

Мати замовкла, стала лагодити обід для батька (С. Ковалів);

Він стояв також тут і лагодив сигарету для старенької дами (О. Кобилянська).

4. розм. Те саме, що роби́ти 2.

Лиш де-де в кошарах цюкали теслі, лагодячи нові цямрини для ям (І. Франко);

Лице в нього було поважне, скуплене, немов лагодив домовину (М. Коцюбинський);

Ми якраз з Сашком лагодили шпаківню в його дворі, коли побачили тачанку (М. Чабанівський);

В тій хитавиці добігаєш до діда Гордія, що лагодить саджалку на рибу (Є. Гуцало).

5. розм., рідко. Те саме, що устано́влювати.

Метушилася [господиня] поміж гостей, кожному намагалась щось сказати чи запитати, поспішала назустріч новим, лагодила на столі квіти (Олесь Досвітній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лагодити — (усувати пошкодження) ладнати, поправляти, розм. ладити, (механізми) ремонтувати, (закривати діри) зашивати. Словник синонімів Полюги
  2. лагодити — ла́годити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. лагодити — Ла́годити. 1. Готувати. [Параска] порала ся вже в новій кухні і лагодила до обіду (Галіп, 2); ● Лагодити (до друку) - готувати до друку. Українська літературна мова на Буковині
  4. лагодити — (шкоду) ладнати, направляти, підправляти; (тертя) усувати, ліквідувати; (дефект) виправляти, ладити, ремонтувати, полагоджувати; (віз) готувати; (у похід) збирати, лаштувати; (біль) угамовувати; ЖМ. виготовляти <н. труну>. Словник синонімів Караванського
  5. лагодити — I залатувати, заштопувати, латати, підлатувати, підремонтовувати, підрихтовувати, ремонтувати, рихтувати, штопати Фразеологічні синоніми: доводити до ладу; доводити до кондиції; затикати дірки; ставити на лінійку готовності II див. дружити Словник синонімів Вусика
  6. лагодити — -джу, -диш, недок., перех. 1》 Усуваючи пошкодження, робити придатним для користування; ладнати (у 2 знач.). 2》 перен. Усувати, ліквідувати непорозуміння, припиняти сварки тощо. || Уладнувати, виправляти (у 2 знач.). || Робити менш відчутним; угамовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. лагодити — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. лагодити — Ла́годити, -годжу, -годиш, -годять; ла́годь, ла́годьмо, ла́годьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. лагодити — ЛА́ГОДИТИ, джу, диш, недок., перех. 1. Усуваючи пошкодження, робити придатним для користування; ладнати (у 2 знач.). В Яру колись гайдамаки Табором стояли. Лагодили самопали. Ратища стругали (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  10. лагодити — Ла́годити, -джу, -диш гл. 1) Готовить, приготовлять. Іди лишень полуднувать лагодь. Шевч. 241. За панича лагодила, за немила дала. Гол. 2) Починять, исправлять, приводить въ надлежащій видъ. Лагодили самопали, ратища стругали. Шевч. Словник української мови Грінченка