лагодити

(шкоду) ладнати, направляти, підправляти; (тертя) усувати, ліквідувати; (дефект) виправляти, ладити, ремонтувати, полагоджувати; (віз) готувати; (у похід) збирати, лаштувати; (біль) угамовувати; ЖМ. виготовляти <н. труну>.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

лагодити — (усувати пошкодження) ладнати, поправляти, розм. ладити, (механізми) ремонтувати, (закривати діри) зашивати. Словник синонімів Полюги
лагодити — ла́годити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
лагодити — Ла́годити. 1. Готувати. [Параска] порала ся вже в новій кухні і лагодила до обіду (Галіп, 2); ● Лагодити (до друку) - готувати до друку. Українська літературна мова на Буковині
лагодити — I залатувати, заштопувати, латати, підлатувати, підремонтовувати, підрихтовувати, ремонтувати, рихтувати, штопати Фразеологічні синоніми: доводити до ладу; доводити до кондиції; затикати дірки; ставити на лінійку готовності II див. дружити Словник синонімів Вусика
лагодити — -джу, -диш, недок., перех. 1》 Усуваючи пошкодження, робити придатним для користування; ладнати (у 2 знач.). 2》 перен. Усувати, ліквідувати непорозуміння, припиняти сварки тощо. || Уладнувати, виправляти (у 2 знач.). || Робити менш відчутним; угамовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
лагодити — ЛА́ГОДИТИ, джу, диш, недок., що. 1. Усуваючи пошкодження, робити придатним для користування. В Яру колись гайдамаки Табором стояли, Лагодили самопали, Ратища стругали (Т. Шевченко); Коло столу сидів Улас і лагодив старого синього жупана (І. Словник української мови у 20 томах
лагодити — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
лагодити — Ла́годити, -годжу, -годиш, -годять; ла́годь, ла́годьмо, ла́годьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
лагодити — ЛА́ГОДИТИ, джу, диш, недок., перех. 1. Усуваючи пошкодження, робити придатним для користування; ладнати (у 2 знач.). В Яру колись гайдамаки Табором стояли. Лагодили самопали. Ратища стругали (Шевч. Словник української мови в 11 томах
лагодити — Ла́годити, -джу, -диш гл. 1) Готовить, приготовлять. Іди лишень полуднувать лагодь. Шевч. 241. За панича лагодила, за немила дала. Гол. 2) Починять, исправлять, приводить въ надлежащій видъ. Лагодили самопали, ратища стругали. Шевч. Словник української мови Грінченка