лагодитися

ЛА́ГОДИТИСЯ, джуся, дишся, недок.

1. до чого, на що і з інфін. Робити приготування до певної дії, стану; готуватися (у 1 знач.).

Як так на небі дві хитрили, Тут [на полі] лагодились два на бій (І. Котляревський);

[Кіндрат Антонович:] Ідіть краще у дім та готуйтеся до чаю. [Олеся:] Ще рано до чаю лагодитись (М. Кропивницький);

– Ну, розказуй. Оту – знаєш?.. де зайчик сів під дубком та й плаче .. Павлик щулиться під ряденцем і лагодиться слухати (С. Черкасенко);

Мовчки стежив старий, як хлопець вкладався на сухому дерні проти сонця й лагодився спати (Л. Смілянський);

Тільки сестра з двору, став лагодитись і він кудись: причепурився, оглянув себе перед дзеркалом, щіточку вусів торкнув ребром долоні (О. Гончар);

Отець Гаврило уже відправив утреню й лагодивсь снідати, коли прибігли .. кирилівчани (Василь Шевчук);

// куди. Збиратися, лаштуватися в дорогу і т. ін.

Лишень на Божу днинку збиратись стало, а Саїн з товаришами в дорогу лагодиться (Марко Черемшина);

Будівлі міста тріпотіли крилами прапорів, ніби лагодились летіти у веселу подорож (Олесь Досвітній);

Коли Андрій лагодився до клубу, мати просила його не баритись (О. Гуреїв).

2. тільки 3 ос., розм. Те саме, що ла́дитися 1.

Він, сердега, мучився, мучився... Нічого не лагодиться (М. Івченко);

Радів і Янек Свєнціцький, що справа лагодилася, і потроху опановував роль управителя (З. Тулуб);

// з чим, безос.

У самого Колодяжного не все лагодилося з іспитами, і він волів найменше зараз засідати (Н. Рибак).

3. тільки недок. Пас. до ла́годити 1, 3.

Містки вічно лагодилися наспіх, і вони служать завжди однаково крекчучи як від великого, так і від малого вантажу (Іван Ле);

Матеріали уже переписуються, і збірник лагодиться (М. Коцюбинський).