лагодитися

ГОТУВА́ТИСЯ (здійснювати підготовку до чого-небудь), ПІДГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ГОТО́ВИТИСЯ, НАГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, НАГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ЛА́ГОДИТИСЯ, НАЛА́ГОДЖУВАТИСЯ, ЛАДНА́ТИСЯ, ЛАШТУВА́ТИСЯ, НАЛАШТО́ВУВАТИСЯ, НАЛА́ДЖУВАТИСЯ, ЛА́ДИТИСЯ розм., РИХТУВА́ТИСЯ розм., ПРИЛА́ДЖУВАТИСЯ розм., РИШТУВА́ТИСЯ розм., ВИГОТОВЛЯ́ТИСЯ діал.; ЗБИРА́ТИСЯ, СПОРЯДЖА́ТИСЯ, РЯДИ́ТИСЯ заст., ЗНАРЯДЖА́ТИСЯ діал., ЗРЯДЖА́ТИСЯ діал. (перев. у дорогу). — Док.: підготува́тися, підгото́витися, приготува́тися, пригото́витися, наготува́тися, нагото́витися, нала́годитися, наладна́тися, налаштува́тися, нала́дитися, нарихтува́тися, прила́дитися, зібра́тися, споряди́тися, знаряди́тися, зряди́тися. Полк саме готувався форсувати річку (О. Гончар); На естраді вже оркестр приготовлявсь (П. Тичина); Мар'ян притаївся за дверима з сокирою в руці — приготувався боронити маєток (С. Чорнобривець); Йосипенко, уступаючи у сіни, почав обтирати ноги, викашлюватись, готовитись до стрічі (Панас Мирний); В цей час у приміщенні щось забрязкотіло, і назустріч Денисові виринув з порожнім відром німець. Роман наготувався стрибнути братові на допомогу (О. Гончар); Гурт заворушився і наготовився рушати (Ю. Смолич); Слуги лагодились в дорогу, запрягали коні (І. Нечуй-Левицький); Налагоджується (Ономай) йти (Леся Українка); На вороній воді вихлюпується дикий птах, полоще біле крило, ладнається у вирій (К. Гордієнко); Люди лаштувались виїжджати на схід (О. Гуреїв); От він налаштувавсь писати (А. Кримський); Наладжуватися на ярмарок; Ладяться козаки в дорогу (Марко Вовчок); Поки Неля рихтувалася до поїздки, Гаманюк гасав по місту за подарунками (М. Ю. Тарновський); — Ви заскоро приладилися, — сказав я до обох пань, поглянувши потім на свій годинник (О. Кобилянська); Треба мерщій риштуватись та в похід рушати (Б. Грінченко); Настя нагадала, що треба виготовлятися до поминального обіду (Л. Яновська); Тарас Григорович став збиратися в дальшу путь (З. Тулуб); З ним споряджався в раптовий похід і мій батько (І. Цюпа); Пріч рядися, а хліб сій (М. Номис); Катерина.., слова не мовивши, подалася знаряджатися в дорогу (Л. Яновська); Почав мій Данило в дорогу зряджатись (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лагодитися — ла́годитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лагодитися — Ла́годитися. Те саме, що ладитися. Побідитель Хіни лагодить ся до нової війни, — до війни з Росиєю (Б., 1895, 23, 2); Коли бя немала нічого проти того, що вона грає... вона лагодиться до консерваторії... Українська літературна мова на Буковині
  3. лагодитися — див. готуватися; збиратися Словник синонімів Вусика
  4. лагодитися — [лагодиетиес'а] -оджус'а, -диес':а, -диец':а, -д'ац':а; нак. -одз'с'а, -од'теис'а Орфоепічний словник української мови
  5. лагодитися — -джуся, -дишся, недок. 1》 до чого, на що і з інфін. Робити приготування до певної дії, стану; готуватися (у 1 знач.). || куди. Збиратися, лаштуватися в дорогу тощо. 2》 тільки 3 ос., розм. Те саме, що ладитися 1). || чим, безос. 3》 тільки недок. Пас. до лагодити 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. лагодитися — ЛА́ГОДИТИСЯ, джуся, дишся, недок. 1. до чого, на що і з інфін. Робити приготування до певної дії, стану; готуватися (у 1 знач.). Як так на небі дві хитрили, Тут [на полі] лагодились два на бій (І. Словник української мови у 20 томах
  7. лагодитися — ЛА́ГОДИТИСЯ, джуся, дишся, недок. 1. до чого, на що і з інфін. Робити приготування до певної дії, стану; готуватися (у 1 знач.). Як так на небі дві хитрили, Тут [на полі] лагодились два на бій (Котл. Словник української мови в 11 томах
  8. лагодитися — Лагодитися, -джуся, -дишся гл. 1) Собираться, готовиться. А я оце лагодився до вас іти. Кобел. у. Почали лагодитись, зарані виїхали. МВ. ІІ. 94. Парубки лагодяться у танець. Федьк. 2) Починяться. 3) Мириться. Лагодимось, нівроку, як кіт з собакою. Словник української мови Грінченка