лагодитися

ЛА́ГОДИТИСЯ, джуся, дишся, недок.

1. до чого, на що і з інфін. Робити приготування до певної дії, стану; готуватися (у 1 знач.).

Як так на небі дві хитрили, Тут [на полі] лагодились два на бій (Котл., І, 1952, 283);

[Кіндрат Антонович:] Ідіть краще у дім та готуйтеся до чаю. [Олеся:] Ще рано сіо чаю лагодитись (Крон., II, 1958, 276);

Мовчки стежив старий, як хлопець вкладався на сухому дерні проти сонця й лагодився спати (Сміл., Зустрічі. 1936,29);

куди. Збиратися, лаштуватися в дорогу тощо.

Лишень на божу днинку збиратись стало, а Саїн з товаришами в дорогу лагодиться (Черемш., Тв., 1960, 344);

Коли Андрій лагодився до клубу, мати просила його не баритись (Гур., Наша молодість, 1949, 8).

2. тільки 3 ос., розм. Те саме, що ла́дитися 1.

Радів і Янек Свєнціцький, що справа лагодилася, і потроху опановував роль у правителя (Тулуб, Людолови, І, 1957, 50);

// з чим, безос.

У самого Колодяжного не все лагодилося з іспитами, і він волів найменше зараз засідати (Рибак, Час.., 1960, 441).

3. тільки недок. Пас. до ла́годити 1, 3.

Містки вічно лагодилися наспіх, і вони служать завжди однаково крекчучи як від великого, так і від малого вантажу (Ле, Міжгір’я, 1953, 14);

Матеріали уже переписуються, і збірник лагодиться (Коцюб., III, 1956, 242).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лагодитися — ла́годитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лагодитися — Ла́годитися. Те саме, що ладитися. Побідитель Хіни лагодить ся до нової війни, — до війни з Росиєю (Б., 1895, 23, 2); Коли бя немала нічого проти того, що вона грає... вона лагодиться до консерваторії... Українська літературна мова на Буковині
  3. лагодитися — див. готуватися; збиратися Словник синонімів Вусика
  4. лагодитися — [лагодиетиес'а] -оджус'а, -диес':а, -диец':а, -д'ац':а; нак. -одз'с'а, -од'теис'а Орфоепічний словник української мови
  5. лагодитися — -джуся, -дишся, недок. 1》 до чого, на що і з інфін. Робити приготування до певної дії, стану; готуватися (у 1 знач.). || куди. Збиратися, лаштуватися в дорогу тощо. 2》 тільки 3 ос., розм. Те саме, що ладитися 1). || чим, безос. 3》 тільки недок. Пас. до лагодити 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. лагодитися — ЛА́ГОДИТИСЯ, джуся, дишся, недок. 1. до чого, на що і з інфін. Робити приготування до певної дії, стану; готуватися (у 1 знач.). Як так на небі дві хитрили, Тут [на полі] лагодились два на бій (І. Словник української мови у 20 томах
  7. лагодитися — ГОТУВА́ТИСЯ (здійснювати підготовку до чого-небудь), ПІДГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ГОТО́ВИТИСЯ, НАГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, НАГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ЛА́ГОДИТИСЯ, НАЛА́ГОДЖУВАТИСЯ, ЛАДНА́ТИСЯ, ЛАШТУВА́ТИСЯ, НАЛАШТО́ВУВАТИСЯ, НАЛА́ДЖУВАТИСЯ... Словник синонімів української мови
  8. лагодитися — Лагодитися, -джуся, -дишся гл. 1) Собираться, готовиться. А я оце лагодився до вас іти. Кобел. у. Почали лагодитись, зарані виїхали. МВ. ІІ. 94. Парубки лагодяться у танець. Федьк. 2) Починяться. 3) Мириться. Лагодимось, нівроку, як кіт з собакою. Словник української мови Грінченка