лагодливий

ЛА́ГОДЛИВИЙ, а, е, рідко.

Лагідний, миролюбний.

Ось оцей-о лагодливий чоловік допоміг укласти мирових більше, ніж та Пуатьєрська палата, Монмориньйонський магістрат і роз'ємчий суд у Партені старому (М. Лукаш, пер. з тв. Ф. Рабле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лагодливий — Лагодливий, -а, -е Сговорчивый, миролюбивый. Харьк. Словник української мови Грінченка