лакомий
Ла́комий. Ласий. “-А то щастє, що не знайшов ся ніхто лакомий на сей кусень землі. А я вже бояла ся, що треба буде зробити retour” (Галіп, 62)
// пол. łakomy — 1) жадібний, зажерливий, 2) ласий, лакомий.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.