ликувати
Ликува́ти. Радіти, тріумфувати. І небавом (12. марта 1880) змогла волоска партия національна ликувáти, бо їй удалось видвигнути свого любимця на престіл митрополичий (Б., 1895, 27, 2); Ще до того правительство задля якихось формальностий відкидало двічи чи тричі статути. “Союз” ликував, а старі раді були, що, мовляв, воно якось уложить ся і що ще хто знає, чи буде нове товариство (Сімович, 1908, 522)
// рос., стcл. ликовать — радіти, тріумфувати.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.