1. Українська літературна мова на Буковині

ликувати

Ликува́ти. Радіти, тріумфувати. І небавом (12. марта 1880) змогла волоска партия національна ликувáти, бо їй удалось видвигнути свого любимця на престіл митрополичий (Б., 1895, 27, 2); Ще до того правительство задля якихось формальностий відкидало двічи чи тричі статути. “Союз” ликував, а старі раді були, що, мовляв, воно якось уложить ся і що ще хто знає, чи буде нове товариство (Сімович, 1908, 522)

// рос., стcл. ликовать — радіти, тріумфувати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ликувати — ликува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ликувати — -ую, -уєш, недок., уроч., книжн. Виявляти велику радість; торжествувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ликувати — Веселитися, звеселюватися, позвеселюватися, навеселюватися, навеселитися, повеселюватися, повеселитися, розвеселюватися, розвеселитися, радіти, зрадіти, зрадувати, порадуватися, урадуватися, святкувати, зісвятковувати, зісвяткувати, позісвятковувати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. ликувати — ЛИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., уроч., книжн. Виявляти велику радість; торжествувати. Лукавий Лис поважно докладає: "Великий господар! Це безголоса твар Пред королем своїм ликує, Радіє і танцює…" (Гл., Вибр., 1951, 113); Мушин виграв, касієри [касири] ликували (Ков., Тв., 1958, 58). Словник української мови в 11 томах