1. Словник української мови в 11 томах

ликувати

ЛИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., уроч., книжн. Виявляти велику радість; торжествувати.

Лукавий Лис поважно докладає: "Великий господар! Це безголоса твар Пред королем своїм ликує, Радіє і танцює…" (Гл., Вибр., 1951, 113);

Мушин виграв, касієри [касири] ликували (Ков., Тв., 1958, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ликувати — ликува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ликувати — Ликува́ти. Радіти, тріумфувати. І небавом (12. марта 1880) змогла волоска партия національна ликувáти, бо їй удалось видвигнути свого любимця на престіл митрополичий (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. ликувати — -ую, -уєш, недок., уроч., книжн. Виявляти велику радість; торжествувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ликувати — Веселитися, звеселюватися, позвеселюватися, навеселюватися, навеселитися, повеселюватися, повеселитися, розвеселюватися, розвеселитися, радіти, зрадіти, зрадувати, порадуватися, урадуватися, святкувати, зісвятковувати, зісвяткувати, позісвятковувати... Словник чужослів Павло Штепа