лівиця
Ліви́ця. Збірна назва партій чи фракцій лівого спрямування, ліве угрупування. Також найдуть ся і посли з німецкої лівиці, котрі будуть голосувати за отворенєм [дебати] (Б., 1895, 7, 3); Сполучена лівиця ради державної висказала вчера своє повне довір'є міністрови Плєнерови і рішила підпирати правительственну програму з 23. січня 1893 р. (Б., 1895, 20, 4); Лівиця внесла поправку до § 100. (там говорить ся о оподаткованю кас щадничих) (Б., 1895, 24, 2); Лівиця стоїть солідарно, правиця знов найшла ся вкупці, а посеред сими таборами стоїть вже тепер дійстно невтральне провізоричне міністерство урядниче (Б., 1899, 150, 1); Вісти про розв'язанє Думи не вгавають. — Найбільш скрайна лівиця поставила внесене, щоб на порядку дневнім найблизшого засіданя найшлась справа знесеня смертної кари і проект амнестії. Внесене се поперла правиця, що се вмішуваня Думи в прерогативи царя станесь причиною розв’язаня Думи (Б., 1907, 62, 2)
// пол. lewica — ліві сили, ліві угрупування.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.