лік
Лік. Ліки. Найважнійшим ліком на сю народну хоробу є, безперечно, совістна і уміла публіцистична праця (Б., 1895, 7, 3);
/ помічний засіб, засіб зарадити (чомусь). Вона душею — артистка, хоч її твори не здобудуть собі, може, європейської слави. На те нема ліку. Ні чоловік, ні діти не вилічать її з тогт (Коб., Valse melancolique, 111);
● На лік нема (не мати, не знайти) — нема анітрохи, зовсім нема. Провінция глуха. Книгарні, крім єгипетських сонників, видань Білоуса, Руської Кухарки, на лік руської книжки не мають (В. Сімович, Б., 1907, 151, 3); З Лашківки пишуть нам: “Мабуть, на цілій Буковині нема другого такого дива, як у нас. Іменно печатка парохіяльного уряду законсервувала ще доси на собі волоску мову, хоть Лашківка — се чисто руска громада, де Волоха і на лік не знайшов би, а часи, коли все було волоске, вже давно минули. Хиба лише ще отся печатка нагадує їх нам. Час вже дати сю старинність до волоского музею, а постарати руску печатку ” (Б., 1909, 80, 1)
// порівн. пол. lek — лік, ліки.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.