лік

ПІ́ДСУМОК (сума, кількість, одержувана внаслідок підрахування), РАХУ́НОК, ПІДРАХУ́НОК, ЛІК розм. Щойно підбито підсумки першого кварталу (з газети); "В бутині робив півтретя місяця, а на рахунку вийшло, що ще винен підприємцеві 12 левів..." (Г. Хоткевич); За підрахунком Купріяна Олександровича.. ця операція з коропами мала в жовтні дати комуні близько п'ятсот кіло риби (О. Донченко); Лічу в неволі дні і ночі, І лік забуваю (Т. Шевченко).

РАХУВА́ННЯ, ЛІК, ЛІЧБА́, ЛІЧЕННЯ (ЛІЧІ́ННЯ), ЧИ́СЛЕННЯ, РАХУ́БА заст., РАХУ́НОК розм. Береза здригнувся, ніби застали його за рахуванням крадених грошей (М. Томчаній); Я не літописом холодним Холодний лік веду вікам (М. Рильський); За ці вечори в нього від лічби опухли очі (М. Стельмах); І тут він показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум та вірний спосіб числення (І. Франко); (Кармелюк:) Перебили тобі рахубу, Мошко, ну, та нічого — за спину не ллє, починай знову (С. Васильченко); "Дядькові" доводилось ще раз вести рахунок і під сміх людей признаватися, що таки збився з лічби (М. Стельмах). — Пор. 1. рахува́ти.

ЛІ́КИ (речовини, препарати, які використовуються для лікування або запобігання хвороби), МЕДИКАМЕ́НТИ, ЛІК рідше, ЛІКА́РСТВО розм.; ЗІ́ЛЛЯ (навар або настій із деяких рослин, що використовується в народній медицині); БАЛЬЗА́М (цілющий розчин або мазь із лікарських рослин); ПАНАЦЕ́Я книжн. ірон. (ліки, які нібито допомагають від усіх хвороб). — Федір Іванович мені казав, що у вас там дома хвора на сипняк. Хочу вам ліків передати (А. Головко); Невистачає ні лікарів на них (хворих), ні медикаментів, доглядати доводиться самим (О. Гончар); (Лікар:) Спокійне, впорядковане життя — найкращий лік проти всяких справжніх можливих хвороб (Леся Українка); — Спасибі вам, батюшко.. Може, у вас є робота, то я відроблю за ваші лікарства (М. Стельмах); І до лікаря вже водили (Тетяну), і зіллям якимсь напувала баба Мокрина, — нічого не допомагало (Я. Баш); Ленінградський біохімік професор П. О. Якимов і відомий хірург професор М. М. Петров виготовили з живиці сибірської ялиці препарат — бальзам, яким лікували рани в роки Великої Вітчизняної війни (з журналу); Голкорефлексотерапія — не панацея від усіх хвороб, а тільки один з методів лікування (з газети).

Значення в інших словниках

1. лік — лік 1 іменник чоловічого роду лічба лік 2 іменник чоловічого роду ліки рідко  Орфографічний словник української мови
2. лік — Лік. Ліки. Найважнійшим ліком на сю народну хоробу є, безперечно, совістна і уміла публіцистична праця (Б., 1895, 7, 3); / помічний засіб, засіб зарадити (чомусь). Вона душею — артистка, хоч її твори не здобудуть собі, може, європейської слави.  Українська літературна мова на Буковині
3. лік — 1. лічба, рахуба, рахунок; число, кількість; (дія) обрахунок, підрахунок, лічення; 2. (від хвороби) див. ЛІКИ.  Словник синонімів Караванського
4. лік — I -у, ч. 1》 Те саме, що лічіння; лічба. Вести лік чомусь. Без ліку — про велику кількість кого-, чого-небудь; дуже багато. 2》 Результат, наслідок підрахунків. II -у, ч., рідко. Те саме, що ліки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. лік — 1. див. лице 2. це лічба і див. лікарство  Словник чужослів Павло Штепа
6. лік — ЛІК¹, у, ч. 1. Те саме, що лічі́ння; лічба. Ступай сіромо – геть за обрій, за частоколи тайгові, останній лік іде недобрий і тлумить душі, ледь живі (В.  Словник української мови у 20 томах
7. лік — Бог лічить, а лікар надгороду бере. Вірування народу, що Бог лічить хорого, а лікар лише бере надгороду, бо жаден лікар не ручить, що вилічить. Вилічився на один бік. Не вилічився зовсім, а противно умер. Від стогнання хорому не легше, а від ліків.  Приповідки або українсько-народня філософія
8. лік — без лі́ку (рідше лічби́) кого, чого і без додатка. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. А людей, людей! без ліку, та все чужі — минають і не глянуть на тебе (Марко Вовчок); Гуркочуть льотчики, змітаючи з лиця землі ворогів без ліку (О.  Фразеологічний словник української мови
9. лік — Лік, -ку; лі́ки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. лік — ЛІК¹, у, ч. 1. Те саме, що лічі́ння; лічба. Збилися куми з ліку, коли несли найменшого хрестити, нарекли наздогад Степаном (Гончар, Таврія, 1952, 14); Я не літописом холодним Холодний лік веду вікам.  Словник української мови в 11 томах
11. лік — Лік, -ку м. 1) Счетъ, число. А людей, людей! без ліку. МВ. 22. Лічу в неволі дні і ночі і лік забуваю. Шевч. 548. без ліку-міри. Безчисленное множество. На морі огрядні кораблі без ліку-міри стоять собі. Федьк. ліком остатись.  Словник української мови Грінченка