мито
Ми́то. Податок, грошовий збір. Міста не можуть без него [мита] обійти ся. Оно справедливе, бо хто буде за тими, гцо продають в місті, прятати і замітати, хто буде стерегти їх і їх майна, коли на те не буде гроша з мита? (Б., 1895, 13, 4)
// порівн. пол. myto, заст. -плата (за роботу) і cło — мито, плата на митниці, податок.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.