мозківниця
Мозківни́ця, експр. Голова, черепок, макітра, довбешка. Що пияк-то сьпівак, і навідворот, тям се в своїй плескатій мозківниці! (Галіп, 36)
// пол. mózgownica, жарт. — голова.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.