мозківниця
Мозківни́ця, експр. Голова, черепок, макітра, довбешка. Що пияк-то сьпівак, і навідворот, тям се в своїй плескатій мозківниці! (Галіп, 36)
// пол. mózgownica, жарт. — голова.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мозківниця — мозківни́ця вул. голова (ст): Закарбуй собі в мозківниці кожнісіньке моє слово (Керницький)|| = гарбуз Лексикон львівський: поважно і на жарт