1. Українська літературна мова на Буковині

моментально

Момента́льно. Саме в цей час. Прочих нарисів і новелу не висилаю, бо всіх чисел „Літ[ературно]-н[аукового] вісника ” моментально вдома не маю, бо, подаючись там о якусь артистичну стипендію, мусила- м всі письма з просьбою предложити (Коб., Листи, 163, 576)

// порівн. пол. momentalnie — миттєво, блискавично і w tym momencie — саме в цей час, в цю хвилину.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моментально — момента́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. моментально — Присл. до моментальний; умить, дуже швидко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. моментально — див. враз, мигом, екстрене, скоро, стрімголов, скоропостижно Словник чужослів Павло Штепа
  4. моментально — МОМЕНТА́ЛЬНО. Присл. до момента́льний; умить, дуже швидко. – Моментально я опинився на кілька метрів позаду шаланди (Ю. Яновський); Шофер моментально увімкнув мотор (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  5. моментально — ВІДРА́ЗУ (у той же час, дуже швидко після чогось), ЗРА́ЗУ (ІЗРА́ЗУ), ЗА́РАЗ, ЗА́РАЗ ЖЕ, МОМЕНТА́ЛЬНО, НЕГА́ЙНО, ПРОЖО́ГОМ (ПРОЖО́ГА рідше), ПРЯ́МО, НАРА́З, В ОДИ́Н РАЗ, ТУТ ЖЕ, ПРИТЬМО́М (ПРИТЬМА́) розм. Словник синонімів української мови
  6. моментально — МОМЕНТА́ЛЬНО. Присл. до момента́льний; умить, дуже швидко. — Моментально я опинився на кілька метрів позаду шаланди (Ю. Янов., II, 1958, 66); Шофер моментально увімкнув мотор (Смолич, II, 1958, 87). Словник української мови в 11 томах