моноґрам
Моноґра́м, ж.р. Монограма. Кишенковий годинник никливий Анкер Рем. З красно ґравірованим моноґрамом, найправильнійше показуючий, з трилітною ґваранцисю (Б., 1900, рекл.)
// пол. monogram, ж.р. -монограма.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me