монструм

Мо́нструм, невідм., ж.р. Монстр, потвора, жахіття. Читаєш ті написи і не знаєш, чи се по-руски, чи по-варварски. Вершок таких “руских” написий найдете в возах трамваєвих. Здаєсь, що автор тих всяких пересторог в рускій мові вчив ся рускої мови десь... аж на Камчатці, а там її ніяк не вміють. Наведу лише одно монструм пересторог в возах трамваєвих: “Под час ѣди не свобôдно прискаковати і выскаковати ”. Признаю ся, що яко Русин сего ніяк не можу поняти (Б., 1907, 74, 3); В справі принятя до “Канделі ”дописий фонетичною правописею довів виділ до порозуміня в той спосіб, що консистория згодила ся поміщати фонетичні дописі, як такі справді прийдуть до редакції. Тож в рускій части “Канделі” введено утраквізм фонетично-етимольоґічний, таке монструм, яке не трафляє ся на цілій кулі земскій, а то через нерішуче становиско руского редактора “Канделі“ (Звідомл., 1914, 19)

// пол. monstrum, ж.р. -потвора, монстр.