набігти
Набі́гти. Вкритися, покритися. Окуляри здіймала вона тому, бо вони в кухні зараз так набігали парою, що в них ще меньше можна було видіти, ніж без них (Галіп, 6)
// пол. nabiegnąć -налитися, наповнитися, набрякнути, do oczu nabiegły łzy — до очей набігли (підступили) сльози.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.