Значення в інших словниках
-
набігти —
Набі́гти. Вкритися, покритися. Окуляри здіймала вона тому, бо вони в кухні зараз так набігали парою, що в них ще меньше можна було видіти, ніж без них (Галіп, 6) // пол. nabiegnąć -налитися, наповнитися, набрякнути, do oczu nabiegły łzy — до очей набігли (підступили) сльози.
Українська літературна мова на Буковині
-
набігти —
див. набігати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
набігти —
НАБІ́ГТИ див. набіга́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
набігти —
збі́гло (набі́гло) на ду́мку кому і без додатка, безос. Хто-небудь раптово про щось подумав, відчув якесь бажання і т. ін. Збігло мені на думку, чи не лісовничку я вгледів (Марко Вовчок); “Шикарний мужчина”, збігло на думку Синявіна...
Фразеологічний словник української мови
-
набігти —
ЗБИРА́ТИСЯ (опинятися в одному місці, в однієї особи чи в одних руках), ГРОМА́ДИТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, НАГРОМА́ДЖУВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ, КОНЦЕНТРУВА́ТИСЯ, СТЯГА́ТИСЯ, НАСУВА́ТИ перев. док., розм.
Словник синонімів української мови
-
набігти —
Набі́гти, -біжу́, -біжи́ш, -біжа́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
набігти —
НАБІ́ГТИ див. набіга́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
набігти —
Набігти см. набігати.
Словник української мови Грінченка