ноторичний
Нотори́чний. Невиправний, закорінений. На внесеня дел. Ґріґоровича рішено в случаях ноторичної бідности відступити від кари арештом за занедбане школи (Б., 1907, 94, 2)
// порівн. пол. notoryczny — невиправний, запеклий, несусвітній.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.