ноторичний
Нотори́чний. Невиправний, закорінений. На внесеня дел. Ґріґоровича рішено в случаях ноторичної бідности відступити від кари арештом за занедбане школи (Б., 1907, 94, 2)
// порівн. пол. notoryczny — невиправний, запеклий, несусвітній.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ноторичний — Нотори́чний: — загальновідомий [34] — загальновідомий, визнаний, пресловутий [32] Словник з творів Івана Франка
- ноторичний — Загальновідомий Словник чужослів Павло Штепа
- ноторичний — нотори́чний загальновідомий; явний, очевидний (ст) ◊ нотори́чний злодій → злодій Лексикон львівський: поважно і на жарт