ноторично
Нотори́чно. Присл. до ноторичний. Наші сьвященники терплять кривду навіть від своїх дієцезальних інспекторів, які на глум всякій справедливости наділяють похвальними грамотами навіть ноторично недбалих душпастирів-Волохів по руских громадах, а жалують заслуженого признаня ревним душпастирям-Русинам (Звідомл., 1914, 36).
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me