ноторично

Нотори́чно. Присл. до ноторичний. Наші сьвященники терплять кривду навіть від своїх дієцезальних інспекторів, які на глум всякій справедливости наділяють похвальними грамотами навіть ноторично недбалих душпастирів-Волохів по руских громадах, а жалують заслуженого признаня ревним душпастирям-Русинам (Звідомл., 1914, 36).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me