облако

О́блако. Хмара. Прозорі облаки — знак гарної погоди, тяжкі — знак вітру, як скоро спускають ся, буде дощ (Товариш, 1908, 266);

● Буяти по облоках, перен. — ширяти (буяти) понад хмарами, жити відірвано від реальності. Так само діє ся у нас і в політичнім житю. І тут нераді ми держати ся землі, а радше буяємо по облоках. Ми не зважаємо на розум, у нас більше рішає серце, а властиво пристрасть (Б., 1895, 8, 1)

// пол. obłok-хмара; рос., стсл. - облако — хмара; пол. bujać w obłokach, рос. витать в облаках- ширяти (буяти) понад хмарами.