одіжний
Оді́жний. Наряджений, чепурний. Виступає Самсонюк з своєю парою, чорнобривою одіжною, по-подільскому одягненою красунею, і пішов з нею удвох перед цілим товариством (Галіп, 97)
// порівн. пол. odzież — одіж, костюм, odziewać się, книжн. — наряджатися, одягатися.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.