1. Українська літературна мова на Буковині

одіжний

Оді́жний. Наряджений, чепурний. Виступає Самсонюк з своєю парою, чорнобривою одіжною, по-подільскому одягненою красунею, і пішов з нею удвох перед цілим товариством (Галіп, 97)

// порівн. пол. odzież — одіж, костюм, odziewać się, книжн. — наряджатися, одягатися.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одіжний — -а, -е. Прикм. до одіж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. одіжний — Оді́жний, -на -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. одіжний — Одіжний, -а, -е 1) Къ одеждѣ относящійся. А де ж той прибуток? Ні корівного, ні одіжного прибутку. Г. Барв. 277. 2) Одѣтый, хорошо одѣтый. Пластун не зна роскоші, не гаразд одіжний. О. 1862. II. 62. Народ одіжний. ЗОЮР. І. 162. Словник української мови Грінченка