одіжний

Оді́жний, -на -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одіжний — Оді́жний. Наряджений, чепурний. Виступає Самсонюк з своєю парою, чорнобривою одіжною, по-подільскому одягненою красунею, і пішов з нею удвох перед цілим товариством (Галіп, 97) // порівн. пол. odzież — одіж, костюм, odziewać się, книжн. — наряджатися, одягатися. Українська літературна мова на Буковині
  2. одіжний — -а, -е. Прикм. до одіж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одіжний — Одіжний, -а, -е 1) Къ одеждѣ относящійся. А де ж той прибуток? Ні корівного, ні одіжного прибутку. Г. Барв. 277. 2) Одѣтый, хорошо одѣтый. Пластун не зна роскоші, не гаразд одіжний. О. 1862. II. 62. Народ одіжний. ЗОЮР. І. 162. Словник української мови Грінченка