переступити
Переступи́ти, переступа́ти. Порушити Двірник не має права без осібного дозволу Ради громадскої переступити прелімінар, т. зн. видати на що-небудь більше гроший, ніж ухвалила Рада (См.-Стоцький, Громада, 8); Над старшиною і над радою надзорчою є ще одна контроля, а то -загальний збір всіх членів, т. зн. всі члени докупи. Що всі члени ухвалять, того мусить старшина докладно тримати ся, а рада надзорча має пильнувати, щоб старшина тих ухвал загального збору не переступала (См.-Стоцький, Порадник, 7)
// порівн. пол. przestąpić — 1) переступити, перейти, 2) перен. порушити (закон); рос. переступить — переступити, преступить — порушити.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.