переступити

Переступи́ти, переступа́ти. Порушити Двірник не має права без осібного дозволу Ради громадскої переступити прелімінар, т. зн. видати на що-небудь більше гроший, ніж ухвалила Рада (См.-Стоцький, Громада, 8); Над старшиною і над радою надзорчою є ще одна контроля, а то -загальний збір всіх членів, т. зн. всі члени докупи. Що всі члени ухвалять, того мусить старшина докладно тримати ся, а рада надзорча має пильнувати, щоб старшина тих ухвал загального збору не переступала (См.-Стоцький, Порадник, 7)

// порівн. пол. przestąpić — 1) переступити, перейти, 2) перен. порушити (закон); рос. переступить — переступити, преступить — порушити.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переступити — переступи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. переступити — див. переступати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переступити — ПЕРЕСТУПИ́ТИ див. переступа́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. переступити — (і) поро́га (порі́г) не переступа́ти / не переступи́ти чого, чийого. Зовсім не бути, не бувати де-небудь, у когось і т. ін. — Не наважувалася сказати вголос, що про себе вже вирішила ніколи не переступати порога цього дому (А. Фразеологічний словник української мови
  5. переступити — ЗАСТУПА́ТИ (тимчасово виконувати обов'язки, функції кого-, чого-небудь), ЗАМІЩА́ТИ, ЗАМІ́ЩУВАТИ, ЗАМІНЯ́ТИ, ЗАМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕСТУПА́ТИ рідко; ПІДМІНЯ́ТИ, ПІДМІ́НЮВАТИ (на короткий час). — Док.: заступи́ти, замісти́ти, заміни́ти, переступи́ти, підміни́ти. Словник синонімів української мови
  6. переступити — ПЕРЕСТУПИ́ТИ див. переступа́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. переступити — Переступити см. переступати. Словник української мови Грінченка