пересторога

Пересторо́га. Попередження про небезпеку. Для перестороги других поміщуємо сю допись дуже радо (Б., 1895, 2, 3)

// порівн. пол. przestroga — пересторога, попередження.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

пересторога — пересторо́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
пересторога — Осторога, засторога, попередження. Словник синонімів Караванського
пересторога — див. попередження Словник синонімів Вусика
пересторога — [пеиреисторога] -гие, д. і м. -оз'і Орфоепічний словник української мови
пересторога — -и, ж. Те, що перестерігає від чого-небудь (слова, дії, вжиті заходи і т. ін.). || Повідомлення, зауваження, яке попереджає про що-небудь; попередження. Великий тлумачний словник сучасної мови
пересторога — Осторога Словник чужослів Павло Штепа
пересторога — Пересторо́га, -ги, -зі; -сторо́ги, -сторо́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пересторога — ПЕРЕСТОРО́ГА, и, ж. Те, що перестерігає від чого-небудь (слова, дії, вжиті заходи і т. ін.). – Бачу, як інші на льоду обломились, маю пересторогу, то, як то кажуть, з чужого злого вчуся свого (Марко Вовчок); – Дитя!... Словник української мови у 20 томах
пересторога — Застереження, попередження Словник застарілих та маловживаних слів
пересторога — ПОПЕРЕ́ДЖЕННЯ (наперед, заздалегідь зроблене повідомлення про щось), СИГНА́Л, ЗАСТЕРЕ́ЖЕННЯ, ЗАСТОРО́ГА рідше, ОСТОРО́ГА, ПЕРЕСТОРО́ГА, ПЕРЕСТЕРЕ́ЖЕННЯ. Словник синонімів української мови
пересторога — ПЕРЕСТОРО́ГА, и, ж. Те, що перестерігає від чого-небудь (слова, дії, вжиті заходи і т. ін.). — Бачу, як інші на льоду обломились, маю пересторогу, то, як то кажуть, з чужого злого вчуся свого (Вовчок, VI, 1956, 287); — Дитя!... Словник української мови в 11 томах
пересторога — Пересторо́га, -ги ж. Предостереженіе. Єдного пригода — другого пересторога. Ном. № 3908. О. Гервасій не чув сієї перестороги. Св. Л. Словник української мови Грінченка