1. Словник синонімів української мови

пересторога

ПОПЕРЕ́ДЖЕННЯ (наперед, заздалегідь зроблене повідомлення про щось), СИГНА́Л, ЗАСТЕРЕ́ЖЕННЯ, ЗАСТОРО́ГА рідше, ОСТОРО́ГА, ПЕРЕСТОРО́ГА, ПЕРЕСТЕРЕ́ЖЕННЯ. (Касьянов:) Прошу пробачити, що я без попередження, але мені хотілося потиснути вам руку за блискучий маневр (Л. Дмитерко); Думав він про загадковий клопіт, який завдали нові дослідження, а не про той брудний лист, який так обурливо несправедливо Куцевич назвав сигналом (Н. Рибак); У думках переносився він додому, на Хуторці, пригадував застереження дружини, потім знов засинав (З. Тулуб); Він розбивав оті застороги, якими вона мала намір надійно відгородитися од нього (П. Колесник); Я вчеплююсь у мотуз і, як завжди, без особливої радості вислуховую усі мамині остороги (М. Стельмах); Раз у раз дає швейцар мені старий Суворі вказівки й тверді перестороги (М. Рильський). — Пор. 1. попереджа́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пересторога — пересторо́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пересторога — Пересторо́га. Попередження про небезпеку. Для перестороги других поміщуємо сю допись дуже радо (Б., 1895, 2, 3) // порівн. пол. przestroga — пересторога, попередження. Українська літературна мова на Буковині
  3. пересторога — Осторога, засторога, попередження. Словник синонімів Караванського
  4. пересторога — див. попередження Словник синонімів Вусика
  5. пересторога — [пеиреисторога] -гие, д. і м. -оз'і Орфоепічний словник української мови
  6. пересторога — -и, ж. Те, що перестерігає від чого-небудь (слова, дії, вжиті заходи і т. ін.). || Повідомлення, зауваження, яке попереджає про що-небудь; попередження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. пересторога — Осторога Словник чужослів Павло Штепа
  8. пересторога — Пересторо́га, -ги, -зі; -сторо́ги, -сторо́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. пересторога — ПЕРЕСТОРО́ГА, и, ж. Те, що перестерігає від чого-небудь (слова, дії, вжиті заходи і т. ін.). – Бачу, як інші на льоду обломились, маю пересторогу, то, як то кажуть, з чужого злого вчуся свого (Марко Вовчок); – Дитя!... Словник української мови у 20 томах
  10. пересторога — Застереження, попередження Словник застарілих та маловживаних слів
  11. пересторога — ПЕРЕСТОРО́ГА, и, ж. Те, що перестерігає від чого-небудь (слова, дії, вжиті заходи і т. ін.). — Бачу, як інші на льоду обломились, маю пересторогу, то, як то кажуть, з чужого злого вчуся свого (Вовчок, VI, 1956, 287); — Дитя!... Словник української мови в 11 томах
  12. пересторога — Пересторо́га, -ги ж. Предостереженіе. Єдного пригода — другого пересторога. Ном. № 3908. О. Гервасій не чув сієї перестороги. Св. Л. Словник української мови Грінченка