перестигнути

ПЕРЕЗРІ́ТИ (стати надто зрілим, стиглим); ПЕРЕСТИ́ГНУТИ, ПЕРЕСПІ́ТИ (про плоди, злаки); ПЕРЕСТО́ЯТИ (про злаки, траву на корені). — Недок.: перезріва́ти, перестига́ти, переспіва́ти, пересто́ювати. Щоб сировина не перезрівала, садити тютюн треба протягом 25-30 днів залежно від початку теплого періоду весною і холодного восени (з журналу); (Хоменко:) Пропаде просо! Перестигне і потече як вода (З. Мороз); Зійшло жито, виросло... Вже й переспіло. І стоїть, вітрами-суховіями спалене (А. Головко); Втратиш час, перестоять хліба, впаде дощем зерно на землю, нарікай тоді на себе (І. Цюпа).

ПЕРЕЗРІ́ТИ (про людину — стати старшим, ніж це потрібно для певного становища, стану), ПЕРЕРОСТИ́, ПЕРЕСТИ́ГНУТИ ірон.; ПЕРЕСТА́РІТИ розм., ПЕРЕСТАРІТИСЯ розм. (стати занадто старим для чогось). — Недок.: перезріва́ти, перероста́ти, перестига́ти. Тепер його треба приголубити, щоб він неодмінно обкрутився з якоюсь донькою. Краще б зі старшою, бо вже й перезріла вона (М. Стельмах); (Кукса:) Як перестигне (дівчина), то ніхто й не квапиться (М. Кропивницький); Окуні бояться, щоб не перестаріла дівка. Кому вона буде потрібна з двадцяти років? (М. Стельмах).

ХОЛО́НУТИ (втрачаючи тепло, поступово ставати холодним, холоднішим), ОХОЛО́ДЖУВАТИСЯ, ВИХОЛО́ДЖУВАТИСЯ, ВИХОЛОНЯ́ТИ, ЧА́ХНУТИ, ПРОЧАХА́ТИ, ВИЧАХА́ТИ, СТИ́ГНУТИ, ВИСТИГА́ТИ, ЗАСТИГА́ТИ, ОСТИГА́ТИ, ПРОСТИГА́ТИ, НАСТИГА́ТИ, ПЕРЕСТИГА́ТИ, ОСТУ́ДЖУВАТИСЯ, ХОЛОДІ́ТИ, ДУБІ́ТИ (про щось зварене — втрачаючи тепло, ставати твердим); НАХОЛО́ДЖУВАТИСЯ (перев. про приміщення). — Док.: захоло́нути, охоло́нути, прохолонути (прохоло́ти), похоло́нути (похоло́ти), схоло́нути, охолоди́тися, ви́холодитися, ви́холонути, ви́чахнути (ви́чахти), зача́хнути, проча́хнути (проча́хти), засти́гнути (засти́гти), вистигти (вистигнути), остигнути (остигти), простигнути (простигти), насти́гнути (настигти), перести́гнути, остуди́тися, захолоді́ти, охолодіти, схолодні́ти, задубі́ти, нахолоди́тися, нахоло́нути. Склянка чаю холола перед ним (М. Коцюбинський); Повітря над морем охолоджується швидше, ніж вода (М. Трублаїні); Тісто то не любить, коли рипають двері й вихолоджується горниця (Ю. Яновський); (Пані Люба:) Вечеря давно чахне на столі, а до неї ніхто й не доторкнувся (С. Васильченко); — А тепер їж. І хутенько. Бо прочахне (Ю. Бедзик); Микола.. кликав (хлопців), повідомляв, що чай вистигає (Ю. Збанацький); (Крістабель:) Страва стигне (Леся Українка); Кошик пішов повільними кроками вздовж канави, де подзюркувала гаряча вода, яка тут же остигала (П. Автомонов); А ворог мертвий холодіє, Втікає криця півжива (М. Стельмах); Бараболя з юшкою задубіла в холодній печі, а Гната не було (М. Коцюбинський).