перестоювати

ПЕРЕЖИ́ТИ кого, що (прожити, проіснувати довше за когось, щось); ПЕРЕСТО́ЯТИ (перев. про рослини). — Недок.: пережива́ти, пересто́ювати. Було в Анта три жони, яких він набагато пережив (С. Скляренко); Скрипливе дерево здорове перестоїть (прислів'я).

ПЕРЕЗРІ́ТИ (стати надто зрілим, стиглим); ПЕРЕСТИ́ГНУТИ, ПЕРЕСПІ́ТИ (про плоди, злаки); ПЕРЕСТО́ЯТИ (про злаки, траву на корені). — Недок.: перезріва́ти, перестига́ти, переспіва́ти, пересто́ювати. Щоб сировина не перезрівала, садити тютюн треба протягом 25-30 днів залежно від початку теплого періоду весною і холодного восени (з журналу); (Хоменко:) Пропаде просо! Перестигне і потече як вода (З. Мороз); Зійшло жито, виросло... Вже й переспіло. І стоїть, вітрами-суховіями спалене (А. Головко); Втратиш час, перестоять хліба, впаде дощем зерно на землю, нарікай тоді на себе (І. Цюпа).

ПЕРЕСТО́ЯТИ (зіпсуватися, довго стоячи на гарячій плиті, в печі), ПЕРЕСТО́ЯТИСЯ, ПЕРЕМЛІ́ТИ, ПЕРЕЙТИ́ (про тісто). — Недок.: пересто́ювати, пересто́юватися, перехо́дити. Аксинья раз у раз вибігала на вулицю подивитися, чи не йде Тарас Григорович, і бідкалася, що перестоїть печеня й прохолонуть пухкі недільні пиріжки (З. Тулуб); — Уставай вже.., обід давно перестоявся (Панас Мирний); Обід уже давно був готовий.. "Перемліє все в казанах", — пожалкував мимохідь Хаєцький (О. Гончар); І піч погасла, і діжа перейшла (Г. Квітка-Основ'яненко).

ПЕРЕЧЕКА́ТИ що, де, у кого і без додатка (провести деякий час, чекаючи початку або закінчення чогось), ПЕРЕЖДА́ТИ, ПЕРЕБУ́ТИ, ПЕРЕЧАСУВА́ТИ розм., ПЕРЕГОДИ́ТИ розм.; ПЕРЕСТО́ЯТИ (стоячи, чекати закінчення чого-небудь, перев. неприємного); ПЕРЕСИ́ДІТИ, ВІДСИ́ДІТИСЯ (сидячи); ПЕРЕЛЕ́ЖАТИ (перев. із сл. поки, доки — лежачи); ПЕРЕСПА́ТИ (сплючи). — Недок.: перечі́кувати, пережида́ти, перебува́ти, перечасо́вувати, пересто́ювати, переси́джувати, відси́джуватися, переле́жувати, пересипля́ти, пересипа́ти. — Заміж іти, не дощову годину перестояти. Залюбитись — не дощик перечекати (М. Номис); (Економ:) Ні, паничу, з цим треба трохи перечасувать — з бійкою. Треба переждати, поки бешкети вгамуються (С. Васильченко); — На Полісся не зайдуть жадні козаки. А там пересидиш, перебудеш лиху годину (І. Нечуй-Левицький); Наймичка перегодила трохи, вирядила крамарку до крамниці й постукалася до Пріськи (Л. Яновська); Мадяри думали відсидітись у штабі.., але партизани змели вороже гніздо (М. Шеремет); Я ледве примусив себе перележати, поки вони пройшли і зникли за кущами (Л. Смілянський); Мати пішла у хату переспати спеку (М. Коцюбинський).